І вічністю триває кожна мить…
Євген Филимонович Маланюк (1897–1968) – український поет, критик, літературознавець. Народився 20 січня (за ст. стилем) в Архангороді на півночі Херсонської губернії. Походив із старої козацької родини. Маланюкове прізвище трапляється в реєстрах старшини періоду Хмельниччини. Після знищення Січі Маланюки стали чумаками.
«Матері я завдячую дві речі: серце й мистецтво, а батькові – основи з його інтелектуального та світоглядного розвитку», – писав Маланюк
.